Наразі я працюю над оптимізацією фрагмента коду математичних операцій, де він виконує цикл над сховищем вказівників і зберігає результат на місці. Я помітив, що при кожному призначенні компілятор видає інструкцію збереження пам’яті, ось таку (vmovaps, яку слід помітити):
114 [1] top_data_c[pc] += w1 * bottom_data_hwc[o1 + pc];
0x55555558bf70 <+ 2624> c4 c1 78 10 0c 02 vmovups (%r10,%rax,1),%xmm1
0x55555558bf76 <+ 2630> 48 83 c1 01 add $0x1,%rcx
0x55555558bf7a <+ 2634> c4 c3 75 18 4c 02 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%r10,%rax,1),%ymm1,%ymm1
0x55555558bf82 <+ 2642> c4 c2 25 a8 0c 04 vfmadd213ps (%r12,%rax,1),%ymm11,%ymm1
0x55555558bf88 <+ 2648> c4 c1 7c 29 0c 04 vmovaps %ymm1,(%r12,%rax,1)
115 [1] top_data_c[pc] += w2 * bottom_data_hwc[o2 + pc];
0x55555558bf8e <+ 2654> c4 c1 78 10 04 01 vmovups (%r9,%rax,1),%xmm0
0x55555558bf94 <+ 2660> c4 c3 7d 18 44 01 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%r9,%rax,1),%ymm0,%ymm0
0x55555558bf9c <+ 2668> c4 c2 7d b8 ca vfmadd231ps %ymm10,%ymm0,%ymm1
0x55555558bfa1 <+ 2673> c4 c1 7c 29 0c 04 vmovaps %ymm1,(%r12,%rax,1)
116 [1] top_data_c[pc] += w3 * bottom_data_hwc[o3 + pc];
0x55555558bfa7 <+ 2679> c4 c1 78 10 04 00 vmovups (%r8,%rax,1),%xmm0
0x55555558bfad <+ 2685> c4 c3 7d 18 44 00 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%r8,%rax,1),%ymm0,%ymm0
0x55555558bfb5 <+ 2693> c4 c2 75 98 c1 vfmadd132ps %ymm9,%ymm1,%ymm0
0x55555558bfba <+ 2698> c4 c1 7c 29 04 04 vmovaps %ymm0,(%r12,%rax,1)
117 [1] top_data_c[pc] += w4 * bottom_data_hwc[o4 + pc];
0x55555558bfc0 <+ 2704> c5 f8 10 0c 07 vmovups (%rdi,%rax,1),%xmm1
0x55555558bfc5 <+ 2709> c4 e3 75 18 4c 07 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%rdi,%rax,1),%ymm1,%ymm1
0x55555558bfcd <+ 2717> c4 c2 75 b8 c0 vfmadd231ps %ymm8,%ymm1,%ymm0
0x55555558bfd2 <+ 2722> c4 c1 7c 29 04 04 vmovaps %ymm0,(%r12,%rax,1)
0x55555558bfd8 <+ 2728> 48 83 c0 20 add $0x20,%rax
0x55555558bfdc <+ 2732> 48 39 4d c0 cmp %rcx,-0x40(%rbp)
0x55555558bfe0 <+ 2736> 77 8e ja 0x55555558bf70
однак, коли я змінив вказівник на локальну змінну «стекового масиву», тобто T top_data_c[1024], інструкція збереження з’являється лише в кінці циклу:
114 [1] top_data_c[pc] += w1 * bottom_data_hwc[o1 + pc];
0x55555558bbe0 <+ 1712> c5 f8 10 0c 03 vmovups (%rbx,%rax,1),%xmm1
0x55555558bbe5 <+ 1717> 48 83 c1 01 add $0x1,%rcx
0x55555558bbe9 <+ 1721> c4 e3 75 18 4c 03 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%rbx,%rax,1),%ymm1,%ymm1
0x55555558bbf1 <+ 1729> c4 c2 25 a8 0c 04 vfmadd213ps (%r12,%rax,1),%ymm11,%ymm1
0x55555558bbf7 <+ 1735> c5 fc 28 c1 vmovaps %ymm1,%ymm0
115 [1] top_data_c[pc] += w2 * bottom_data_hwc[o2 + pc];
0x55555558bbfb <+ 1739> c4 c1 78 10 0c 03 vmovups (%r11,%rax,1),%xmm1
0x55555558bc01 <+ 1745> c4 c3 75 18 4c 03 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%r11,%rax,1),%ymm1,%ymm1
0x55555558bc09 <+ 1753> c4 c2 7d 98 ca vfmadd132ps %ymm10,%ymm0,%ymm1
116 [1] top_data_c[pc] += w3 * bottom_data_hwc[o3 + pc];
0x55555558bc0e <+ 1758> c4 c1 78 10 04 02 vmovups (%r10,%rax,1),%xmm0
0x55555558bc14 <+ 1764> c4 c3 7d 18 44 02 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%r10,%rax,1),%ymm0,%ymm0
0x55555558bc1c <+ 1772> c4 e2 35 b8 c8 vfmadd231ps %ymm0,%ymm9,%ymm1
117 [1] top_data_c[pc] += w4 * bottom_data_hwc[o4 + pc];
0x55555558bc21 <+ 1777> c4 c1 78 10 04 01 vmovups (%r9,%rax,1),%xmm0
0x55555558bc27 <+ 1783> c4 c3 7d 18 44 01 10 01 vinsertf128 $0x1,0x10(%r9,%rax,1),%ymm0,%ymm0
0x55555558bc2f <+ 1791> c4 c2 75 98 c0 vfmadd132ps %ymm8,%ymm1,%ymm0
0x55555558bc34 <+ 1796> c4 c1 7c 29 04 04 vmovaps %ymm0,(%r12,%rax,1)
0x55555558bc3a <+ 1802> 48 83 c0 20 add $0x20,%rax
0x55555558bc3e <+ 1806> 48 3b 8d c8 fb ff ff cmp -0x438(%rbp),%rcx
0x55555558bc45 <+ 1813> 72 99 jb 0x55555558bbe0
виявилося, що компілятор утримує дію зберігання покажчиків від оптимізації через небезпеку потоку.
Оголошення масиву стека або копіювання тимчасової змінної з і назад виглядає таким брудним у такій реалізації, чи є спосіб зробити таке зберігання вказівників потокобезпечним для компілятора? Звичайно, таке обчислення є абсолютно потокобезпечним (воно працює схоже на GPU).
